Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ославлювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
ославити — див. ославлювати … Український тлумачний словник
ославлювання — я, с. Дія за знач. ославлювати … Український тлумачний словник
ославлюватися — ююся, юєшся і рідко ославля/тися, я/юся, я/єшся, недок., осла/витися, влюся, вишся; мн. осла/вляться; док., рідко. 1) Заживати поганої слави; осоромлюватися, знеславлюватися. 2) рідко. Заживати доброї слави; прославлюватися. 3) тільки недок. Пас … Український тлумачний словник
ославляти — див. ославлювати … Український тлумачний словник
ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… … Словник синонімів української мови
обмовляти — обмовити (кого неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити,… … Словник синонімів української мови
